Українські школи у Польщі, тобто сироти освіти. Міністерства у Польщі та Україні вмивають руки

Питаємо у 34-річної Наталії, чи повертається вона в Україну. Вона перебуває у Варшаві з березня 2022 року. Ми вже розповідали, як після початку війни вона зволікала з виїздом із Івано-Франківська, що на заході України, навіть коли ракети влучили у сусідній аеропорт. Потім був ще один наліт, але ані вона, ані її доньки Аня (8 років) і Оля (13 років) ні за що не хотіли виїздити. Вона прийняла своє рішення раптово, 10 березня 2022 року. Поспішно, перш ніж передумати, вона загрузила машину та попрощалася з рештою родини. Це був перший раз, коли вона проїхала таку довгу дорогу сама.

Pytamy 34-letnią Natalię, czy wraca na Ukrainę. Jest w Warszawie od marca 2022. Opisywaliśmy już, jak po wybuchu wojny opóźniała wyjazd z Iwano-Frankiwska w zachodniej Ukrainie, nawet wtedy, gdy rakiety uderzyły w pobliskie lotnisko. Potem był kolejny nalot, ale ani ona, ani córki Ania (8 lat) i Ola (13 lat), za nic nie chciały wyjeżdżać. Decyzję podjęła nagle, 10 marca 2022. Pośpiesznie, zanim się rozmyśli, spakowała samochód, pożegnała resztę rodziny. Pierwszy raz prowadziła sama taki kawał drogi.

Polska wersja artykułu pt. "Szkoły ukraińskie w Polsce, czyli sieroty edukacji. Ministerstwa w Polsce i Ukrainie umywają ręce" została opublikowana 26 sierpnia.

Чи повертаються вони додому майже через півроку?

«У мене каша в голові, треба якось її переварити», — каже Наталя. Поки що їде на два-три тижні в Івано-Франківськ, бо в Олі захворіло горло, а Ані треба полікувати зуби. Вона думає про оренду квартири у Варшаві, тому що не хоче зловживати гостинністю майже 90-річної пані Йолі, але не знає, чи зможе собі це дозволити.

А як щодо навчання? Досі дівчата у своїх українських школах навчалися онлайн.

Аня хотіла б, щоб так і продовжувалося, і ні за яких умов не хоче йти до польської школи. Навіть на дитячих майданчиках вона боїться контактів з польськими однолітками. Бабуся дівчаток пояснює, що Аня нервує. Ще в українській школі у неї були проблеми з адаптацією. Якщо щось не так, вона починала блювати, під час війни це посилилося.

У Наталії є ще один аргумент. У польській школі повернулися б на один клас назад, тому що діти в Україні йдуть до школи у 6 років.

Наталя чула, що у Варшаві є українська школа, але місць, мабуть, немає.

Люди у підвішеному стані, думками в Україні. Ось чому Сенат...

Таких сімей багато. Тих, хто ще не вирішив залишитися у Польщі, тим паче, що громадянський ентузіазм польок та поляків у прийнятті біженців згасає, держава більше не повертає гроші за прийом біженців, а ціни ростуть. Але вони не хочуть, вони ще не хочуть повертатися. Вони б хотіли, щоб їхні діти продовжували українську освіту, але переживають, що їм доведеться ще семестр чи рік сидіти у комп’ютері.

Звісно, є також сім’ї, які вирішили спробувати тут пожити і хочуть віддати дітей до польської школи.

Згідно пропозиції Сенату щодо внесення змін до закону про допомогу громадянам України з 2022/2023 навчального року в школах створюють міжнародні відділення (класи), де біженці навчалися би українською мовою відповідно до української базової програми. Вчителів-українців можна було б працевлаштовувати. За даними Міністерства освіти України понад 22 тисячі з них залишаються за кордоном, з них, щонайменше, половина у Польщі.

«Запропоноване рішення буде факультативною формою навчання учнів з України, крім підготовчих класів і звичайних класів. Це дало б органам управління гнучкість у формуванні освітньої пропозиції для українських учнів відповідно до потреб», – пояснили в Сенаті.

Крім того, започаткування української освіти у Польщі полегшило б повернення сімей додому. Навчання в українській школі – навіть онлайн – підтверджує, що Україна жива і що вони ще мають свою Батьківщину.

Сейм, однак, відхилив пропозицію Сенату, а Міністерство освіти проігнорувало такі ідеї, оскільки, як наголошували міністри, це польська школа, польська освіта і українських дітей не треба «виокремлювати».

Цю прогалину намагаються заповнити українські та польські громадські організації, які самостійно створюють українські школи.

Українські школи у Польщі. «Ми мали б тисячі учнів»

Вони почали ще до агресії Росії. У Варшаві з 2019 року існує «Материнка», яка навчає за українською програмою, додає до неї курси польської мови. Його проводить фонд «Український центр освіти», заснована у 2016 році.

«Материнка» функціонує як філія Київської школи.

Навчальний рік 2022/2023 «Материнка» планує розпочати для тисячі учнів. Тут працює близько 60 педагогів, працевлаштування яких можливе завдяки підтримці фонду Польський центр міжнародної допомоги. Проблема з приміщенням.

«Якби школа була абсолютно безкоштовною, у нас би навчалися тисячі учнів», — каже Наталія Кравець, президент фонду та директор «Материнки». Школа співпрацює з Міжнародною українською школою, але Міністерство освіти України її фінансово не підтримує.

«Ми розуміємо, що ситуація складна, але можна було б знайти шляхи підтримки українських дітей і вчителів тут», — жаліється директорка.

Наголошує, що повертатися до школи в Україні все ще небезпечно.

Батьки кажуть, що ми їхній останній шанс

З березня 2022 року у трьох польських містах ー Варшаві, Кракові та Вроцлаві ー діє «Перша українська школа у Польщі», якою керує Фонд «Незламна Україна».

«Після початку війни ми зрозуміли, що зібрати гроші для Збройних Сил України не достатньо. Ми вирішили зробити щось для тих, хто цього найбільше потребує. Оскільки Польща прийняла найбільшу кількість біженців, ми приїхали сюди на початку березня, щоб створити українські школи для українських дітей», – розповідає OKO.press засновниця фонду «Незламна Україна» Вікторія Гнап. До 24 лютого 2022 року жила з чоловіком у Лісабоні, зараз переїхала до Варшави.

Навчальний 2021/2022 рік у «Першій українській школі у Польщі» завершили 760 дітей. Школи фонду безкоштовні та працюють за українською програмою. Крім того, проводять уроки польської мови. Також дітям надається психологічна допомога.

Школа співпрацює з ЮНІСЕФ, який її підтримує фінансово.

«Ми розпочали прийом заяв на 2022/2023 рік, їх уже майже 6 тисяч. Але грошей нам вистачить максимум на 900», – каже менеджер з комунікацій школи Марина Юсин. У школі працює 65 педагогів, але звернулися майже тисяча українських педагогів, які шукають роботу за фахом у Польщі.

Приміщення для шкіл винаймаються в оренду. Наприклад, у Кракові «Перша українська школа у Польщі» розташована на вул. Святого Філіпа. Вартість оренди величезна – 10 000 євро на місяць. Ініціатори зверталися за фінансовою підтримкою до Міністерства освіти і науки України, але безрезультатно.

«Ми чуємо історії з Маріуполя, Херсона чи Харкова, де вже немає шкіл, немає можливості онлайн навчання. У багатьох місцях ситуація критична, ー каже Марина ー Батьки кажуть нам, що ми остання надія. Важко відмовити».

Через пандемію, а тепер ще й війну, українські діти два роки навчалися онлайн.

Очевидно, що їм тим більше треба ходити до стаціонарної школи. Українська мова дозволила б цим дітям після важких часів уникнути додаткового стресу адаптації, залишитися в оточенні співвітчизників, легше затоваришувати та соціалізуватися. Вони б не втрачали української самосвідомості і були виховані патріотично.

Українська школа у Польщі – найкращий варіант для батьків, які планують повернутися додому після закінчення війни.

Засновники школи шукають кошти, вони хотіли б прийняти щонайменше 3 тисячі учнів. 25 серпня Вікторія Гнап заявила, що вони зможуть прийняти до своїх шкіл 2000 дітей. Формально вони також будуть учнями Запорізької гімназії № 6.

«Ми видамо український атестат про закінчення школи. Це дуже важливо для учнів 9 і 11 класів», – каже Марина.

Питаємо про стосунки з Міністерством освіти Польщі. У фонді кажуть, що вони їм не заважають, але й не допомагають.

«Міністр освіти сказав, що в Польщі не може бути іншої системи освіти, крім польської, і всі молодші 18 років підлягають обов’язковій освіті. То ж ми, насправді, не повинні функціонувати. Але в польських школах не вистачає місць, а ми трохи заповнюємо прогалину, то ж міністерство заплющує очі і всі роблять вигляд, що проблеми немає, – каже Марина.

Наразі все виглядає так, ніби купа дітей впала з неба, а Польща ніби хоче допомогти, але не може», – каже Вікторія Гнап.

І далі: «Навесні багато українських дітей просто ніде не навчалися. Скоріше за все вони були записані до своєї онлайн-школи, але якщо вчитель проводить уроки з бомбосховища, то про які заняття можна говорити? Як довго це може тривати? З нового навчального року треба шукати інший варіант. Ось чому політики мають погодитись з тим, що є такі ініціативи, як наша».

Українська SzkoUA. Польща хоче інтегрувати, ми хочемо, щоб вони повернулися

У квітні 2022 року була створена Варшавська українська школа (SzkoUA). У Варшаві учні навчаються стаціонарно, але приписані до кількох шкіл у Давидові (Львівська область). Близько 200 дітей закінчили навчальний рік, але пройшло набагато більше.

SzkoUA – це ініціатива Клубу католицької інтелігенції у Варшаві та Фонду «Наш вибір / Український дім». Створено за підтримки Фонду польської школи та Асоціації «Альянс сімей», а також у співпраці з Міністерством освіти і науки України. Міністерство допомогло знайти кращий вихід: з вересня студенти SzkoUA будуть формально учнями Міжнародної української школи – закладу, який займається навчанням українських дітей за кордоном. Їм буде легше отримати свідоцтва.

Завдяки підтримці польських та іноземних громадських організацій Школа й надалі буде безкоштовною. У першу чергу приймаються діти, які не мають змоги дистанційно навчатися у своїх українських школах, а також ті, кого не можна зарахувати до польських шкіл.

На 2022/2023 навчальний рік зареєстровано 260 учнів. Було 2000 заявок, ще 1000 телефонних дзвінків після закриття реєстрації.

«Потреба величезна. Філософія польського уряду полягала в тому, щоб ми приймали якомога більше дітей і якнайефективніше інтегрували їх до польських шкіл. Ніби зрозуміло, адже Польща хоче інтегрувати українців. Але для дітей-біженців це додаткова травма. Якщо ми хочемо, щоб ці молоді люди повернулися в Україну, немає сенсу надто інтегрувати їх до польської системи, щоб вони могли без проблем повернутися до своїх шкіл, як тільки це буде можливо», – каже Антоніна Міхаловська, заступниця директора Школи.

Окрім основної української програми, у школі також вивчатимуть польську мову та культуру.

«Ми хочемо допомогти їм почуватися добре в Польщі. Інтегрувати їх настільки, наскільки вони хочуть і потребують для функціонування тут», – каже заступниця директора школи.

Чи буде Україна платити за українські школи?

Українські школи у Польщі були б гарним рішенням. Однак, до елітних шкіл підуть лише кілька тисяч українських дітей. Як бути з сотнями тисяч інших?

Оскільки ми не можемо розраховувати на допомогу Міністерства освіти Польщі, ми запитали в МОН України, чи планують вони фінансувати діяльність українських шкіл у Польщі, принаймні тих, учні яких закріплені за школами в Україні?

Міністерство нам поки що не надало відповіді.

Школи меншин – українські класи не для дітей біженців

Перед початком війни в Польщі діяло 5 шкіл для дітей української меншини: у Перемишлі, Бялому Боже, Легниці, Бартошицях та Ґурові Ілавецькому. На відміну від згаданої раніше, тут діє польська система освіти – навчальний план, іспити тощо, але школи є двомовними, є додаткові уроки з української мови, літератури, історії та географії України.

Після початку війни школи національних меншин приймали дітей біженців з України.

Перший загальноосвітній ліцей ім. Тараса Шевченка у Бялому Боже (район Щецинек) відвідали кілька десятків із них. Більшість повернулися, залишилося шість, але є 33 нових.

Парадоксально, але вони не можуть скористатися заходами, призначеними для дітей української меншини в Польщі.

«Щоб бути зарахованим до меншини, потрібно мати польське громадянство. Тому діти, які приїхали з України, не можуть вивчати історію та культуру України, а також вивчати українську мову», – розповідає OKO.press директор ліцею Дорота Джевецька.

Тому українські діти навчатимуться тут за польською системою навчання, плюс додатково 3 години на тиждень української літератури, плюс 6 годин уроків польської мови.

Маленькі біженці стикнуться з мовним бар'єром? – запитуємо ми.

«Ми закупили програми, які перекладають: вчитель говорить польською, а учень читає на моніторі його слова українською. Ми є школою, дружньою до дітей, які приїхали з України», – каже Дорота Джевецька.

Фінансова підтримка школи надається Маршалковим управлінням Західнопоморського воєводства, яке керує школою з 2005 року. У квітні 2022 року була інформація, що відомство виділить 61 тис. злотих на допомогу новим учням з України.

Польська версія статті була опублікована 26 серпня 2022 року. На українську текст переклала Світлана Гусельнікова.