Заробітна плата українки не така, як польки чи поляка? «Уряд бачить проблему. Але вирішення – це фікція»

Publikujemy ukraińskie tłumaczenie tekstu Julii Theus pt. Płaca Ukrainki nie taka jak Polki lub Polaka? „Rząd widzi problem. Ale rozwiązanie to fikcja” z 3 października 2022 r.

Міністерство сім'ї та соціальної політики повідомляє про внесення змін до Закону про працевлаштування іноземців. Хоче, серед іншого, перевести процедуру оформлення дозволу на роботу в електронну систему (що оптимізує весь процес і зменшить черги перед кабінетами). А також унеможливити працевлаштування роботодавцями, які не платять податки, чи виплати ZUS.

Міністерство сім'ї та соціальної політики також хоче ліквідувати т. зв. перевірку ринку праці (роботодавець не повинен буде отримувати підтвердження від повітового старости, що на місцевому ринку немає зареєстрованих безробітних, яких можна працевлаштувати замість іноземця).

Це гарні рішення, які сприятимуть працевлаштуванню та допоможуть захистити права, наприклад, українок на ринку праці. Але у проекті змін до закону про працевлаштування іноземців є й положення, які, всупереч заявам уряду, можуть мати протилежний ефект.

Але все по черзі.

Prowadzimy akcję: JESTEŚMY TU RAZEM. Powoli wyczerpują się zasoby dobrej woli i możliwości pomocy ukraińskim rodzinom, które ratując się przed rosyjską agresją, próbują w Polsce mieszkać, pracować i uczyć się. Państwo nie wspiera już Polek i Polaków, którzy przyjmują uchodźców. Czas na nowo ułożyć relacje i szukać rozwiązań. Chcemy w OKO.press opisywać historie gości z Ukrainy, usłyszeć je od was. Czekamy też na listy polskich pracodawców, gospodarzy, wszystkich osób, które chcą napisać komentarz lub zgłosić pomysł. Piszcie na adres [email protected].

Поволі вичерпуються ресурси доброї волі та можливості допомоги українським родинам, які, рятуючись від російської агресії, намагаються жити, працювати та навчатися в Польщі. Держава більше не підтримує польок та поляків, які приймають біженців. Настав час заново формувати стосунки та шукати рішення. В OKO.press ми хочемо описати історії гостей з України, почути їх від вас. Також чекаємо на листи від польських роботодавців, господарів та всіх, хто бажає написати коментар чи подати ідею. Пишіть на [email protected].

Робота за таку ж платню, як у поляка

Це правда – оцифрування процедур прийому на роботу та ліквідація тесту ринку праці розвантажить роботу ужондів. Але натомість уряд пропонує рішення, яке додасть їм більше відповідальності. Міністерство сім'ї та соціальної політики хоче, щоб

Як би це виглядало? У заяві про працевлаштування, наприклад, українки, роботодавець зазначає, скільки він хоче їй платити. Окружне управління порівнює його з Центральною базою даних пропозицій про роботу, яка має містити дані з місцевого ринку. Якщо заробітна плата нижча за ринкові дані, окружне управління не погодиться на такі умови оплати.

Ідея правильна. Це свідчить про те, що уряд бачить проблему нерівності в оплаті праці. Однак те, як він хоче боротися з нею, викликає сумніви.

По-перше, у Трудовому кодексі вже згадується про заборону дискримінації за ознакою статі чи національності.

Можна переглянути Стаття 18 КЗпП Про заборону дискримінації.

Звичайно, уряд може вдруге включити поправку про рівну оплату праці до Закону про працевлаштування іноземців. «Але без відповідного механізму примусу це не вирішить проблему дискримінації. Я боюся, що той, який пропонує уряд, не спрацює», – каже Пьотр Левандовський з Інституту структурних досліджень.

По-друге, старостам буде важко порівнювати зарплати працівників з-за меж Європейського Союзу із зарплатами польок і поляків. Особливо зараз – із напливом нових працівників з України.

Нагадаємо, з початку війни в Україні, за офіційними даними, у Польщі працевлаштувалися близько 420 тисяч біженців. До Польщі в'їхало понад 6,2 млн осіб. За весь час польсько-український кордон перетинають близько 20 тисяч осіб біженців на день. Однак рух транспорту відбувається в обох напрямках. З 24 лютого 2022 року нараховано 4,5 млн поїздок в Україну. Таким чином, баланс прикордонного руху становить 1,7 млн. Деякі з цих людей поїхали далі, до країн ЄС. Зараз у Польщі на кілька сотень тисяч людей менше.

«Курйозний запис»

«Уявімо собі, що будівельна компанія з Пшасниша надсилає до повітового старости інформацію про те, скільки вона хоче заплатити працівнику, який має працювати на будівництві. Компанія чекає на ухвалення рівня зарплати, щоб прийняти його на роботу», – каже Левандовскі. «Ніхто цього робити не буде, тим більше, що багато іммігрантів дбають, насамперед, про роботу.

Крім того, це призведе до величезних бюрократичних витрат і залучить ресурси, яких немає в адміністрації. Це також може збільшити ризик того, що працівники будуть зайняті у тіньовій економіці».

Тому уряд визнає проблему дискримінації. Але він не пропонує рішення, яке б допомогло цьому запобігти.

«Дотримуючись цієї лінії думок, ми можемо запитати,

Адже повіти не в змозі перевірити 16 мільйонів зарплат. Правила ринку праці мають викликати довіру. Ми вже маємо проблему з Національною інспекцією праці, механізм примусового виконання повідомлень якої є фіктивним.

Це завдання не державних установ

Тож звідки ця пропозиція? Уряд намагається заповнити прогалину у колективних трудових відносинах у Польщі.

«Питання оплати праці у Західній Європі найчастіше регулюються автономно профспілками та організаціями роботодавців. У західних країнах існують спеціальні положення, так звані колективні трудові договори», – розповідає Домінік Овчарек, експерт Інституту громадських справ.

Йдеться як про мінімальну заробітну плату, так і про оклади за конкретними посадами. «У Польщі такого механізму майже немає. У сільському господарстві, догляді та будівництві, де працюють українки та українці, часто немає профспілок та організацій роботодавців, які могли б укладати такі угоди», – каже Овчарек.

При цьому в уряді припускають, що механізм формування заробітної плати регулюватиме державна установа.

«Це дуже специфічне і безпрецедентне рішення в Європі», – каже експерт.

Він додає: «Мені здається, що краще залишити регулювання заробітної плати на автономію роботодавців і профспілок і популяризувати колективні договори – особливо на галузевому рівні. Місцеві органи не існують для того, щоб контролювати чи регулювати заробітну плату та анулювати дозволи на роботу, якщо працівник має нижчу заробітну плату, ніж на ринку».

Мінімальна тривалість робочого часу

А як щодо інших рішень? Міністерство сім'ї та соціальної політики пропонує дозволи на роботу для іноземців видавати лише тоді, коли

Це повинно обмежити зловживання з боку роботодавців.

«У Польщі поширений механізм оплати праці людей «у конвертах». Працівників наймають за мінімальну заробітну плату і не обов’язково повний робочий день, а решта їхньої заробітної плати виплачується на неофіційній основі. Іноземці, проти яких порушується закон, повинні мати можливість і відчуття, що вони можуть відстоювати свої права. Інакше запровадження такої мінімальної зайнятості при фактичній повній зайнятості може бути фікцією. Запровадження однакових правил має супроводжуватися механізмом, який забезпечить дотримання цих правил», – каже Левандовський.

Тож знову ж таки – уряд має добрі наміри. Але він пропонує сумнівне рішення.

Уряд хоче обмежити свободу укладання договорів

Чому? «Положення про мінімальну зайнятість обмежує свободу трудових відносин. Це ще один невдала підміна», – каже Домінік Овчарек.

Верифікувати зловживання, перевірити, чи хтось платить іноземцю «у конверті», має Національна інспекція праці. Через обмежені ресурси вона не виконує свої завдання ефективно. І з’являється прогалина.

Ми неодноразово писали про те, що Національна інспекція праці страждає від хронічного недофінансування та інституційного безсилля. А на допомогу громадяни розраховувати не можуть. Тим більше, для працівників з-за меж Європейського Союзу, права яких зазвичай порушуються на ринку праці.

Потрібна реформа

«Потрібні реформи на ринку праці, які б обмежили цивільно-правові договори. Йдеться також про посилення правозастосування, тобто Національної інспекції праці. Щоб вона ефективно контролювала укладення договорів, сплату соціальних внесків, облік робочого часу. Нові правила цього зробити не можуть. Польське законодавство хороше, багато у чому воно випливає з європейського законодавства. Найбільша проблема, яку ми маємо на ринку праці – це дотримуватись цього. Ось на цьому ми маємо зробити найбільший акцент».

До розвитку інституції, яка займатиметься захистом прав іноземних працівників, закликає Фонд «Наш вибір». У звіті про становище українських мігрантів від 2021 року він закликав розширити компетенцію Націнспекції праці, щоб це реально вплинуло на захист іноземців на ринку праці.

Нові законодавчі норми їм цього не забезпечать. Це мала частка того, що має статися.

Українки роками борються з порушенням прав

З України до Польщі приїжджають переважно жінки з дітьми та люди у непрацездатному віці. Але ще до війни українські жінки боролися з проблемами працевлаштування, зокрема, з порушенням трудових прав. Фонд «Наш вибір» проводить дослідження порушення прав працівників. У звіті за 2018 рік, серед іншого, зазначено:

• працевлаштування без трудового договору, нелегально, «по – сірому» та на залишках – що ускладнює відстоювання своїх прав працівниками та позбавляє їх права на медичне страхування;
• фіктивна неповна зайнятість у будівельній сфері – замість офіційних 4 годин на добу працівники працюють по 10-12 годин і отримують доплату «у конверті» за додатковий час;
• збільшення робочого часу до 14 годин на добу і більше;
• відсутність оплати від як посередників, так і роботодавців, і вони користуються тим, що у працівників закінчуються візи;
• прийом на роботу з неоплачуваним випробувальним терміном, а потім – звільнення;
• утримання з винагороди вартості проживання та інших витрат – незважаючи на відсутність приміток про це у договорі.

Це найактуальніші питання, якими влада повинна займатися у першу чергу.

А як щодо компетенцій?

Жінок, які мають дітей, та людей непрацездатного віку важко залучити до ринку праці через потребу у догляді за неповнолітніми або непрацездатними. Це група, де рівень зайнятості зазвичай низький. Деякі жінки працездатного віку, які втекли з України, змушені доглядати за дітьми. Тому важливо забезпечити доступ до послуг догляду.

Крім того, ключовою проблемою працевлаштування іноземних працівників у Польщі є невідповідність їхньої кваліфікації виконуваній роботі. Ми писали про це тут.

«40-50 відсотків. українських жінок-біженок працездатного віку мають вищу освіту, і при цьому 60 відсотків жінок-біженок виконують просту роботу. Ще до російського вторгнення понад 50 відсотків українців у Польщі виконують просту роботу, хоча до нас приїжджало все більше людей хоча б із середньою освітою», – каже Левандовський.

Рівна оплата, звичайно, важлива.

«Але основний вимір нерівності, пов’язаної з національністю, на польському ринку праці полягає у тому, що іноземцям легко знайти роботу серед прибиральників, доглядальниць або на рецепції, але важко знайти роботу в офісі, навіть якщо вони краще освічені. Ми повинні зосередитися на кращому використанні потенціалу цих людей», – каже експерт.

Польська версія статті була опублікована 3 жовтня 2022 року. На українську текст переклала Світлана Гусельнікова.