0:000:00

0:00

Prawa autorskie: Fot. Agnieszka JędrzejczykFot. Agnieszka Jędrz...

Publikujemy ukraińskie tłumaczenie tekstu Krzysztofa Boczka NGO-sy alarmują: brakuje noclegów i wyżywienia dla setek uchodźców w tranzycie przez stolicę z 12 lipca 2023 r.

JESTEŚMY TU RAZEM

Powoli wyczerpują się zasoby dobrej woli i możliwości pomocy ukraińskim rodzinom, które ratując się przed rosyjską agresją, próbują w Polsce mieszkać, pracować i uczyć się. Państwo nie wspiera już Polek i Polaków, którzy przyjmują uchodźców. Czas na nowo ułożyć relacje i szukać rozwiązań. Chcemy w OKO.press opisywać historie gości z Ukrainy, usłyszeć je od was. Czekamy też na listy polskich pracodawców, gospodarzy, wszystkich osób, które chcą napisać komentarz lub zgłosić pomysł. Piszcie na adres [email protected].

МИ ТУТ РАЗОМ

Поволі вичерпуються ресурси доброї волі та можливості допомоги українським родинам, які, рятуючись від російської агресії, намагаються жити, працювати та навчатися в Польщі. Держава більше не підтримує польок та поляків, які приймають біженців. Настав час заново формувати стосунки та шукати рішення. В OKO.press ми хочемо описати історії гостей з України, почути їх від вас. Також чекаємо на листи від польських роботодавців, господарів та всіх, хто бажає написати коментар чи подати ідею. Пишіть на [email protected].

НА сторінці ФБ Каєтана Врублевського – активіста організації Асиметристи, який від початку повномасштабної війни допомагає біженцям з України – чи не щодня можна знайти нові фото тих, кому вони допомогли. Знайшли їм дах над головою на кілька днів, організували квиток на літак до Ірландії, автобус до Норвегії тощо. Це сім’ї, часто з домашніми тваринами, літні люди, багато людей на візках.

Врублевський пояснює, що декілька організацій допомагають біженцям потрапити до Польщі з України або її окупованих територій. Зараз, переважно, до Варшави – це найголовніший шлях міграції. «Від початку травня з Перемишля припинилося курсування останнього безкоштовного потяга до Німеччини, Ганновера. Зараз ця частина трафіку проходить через Варшаву», – додає він.

У столиці оформляють документи, залагоджують паперові справи, отримують номер PESEL (польський ідентифікаційний код) тощо і їдуть далі. Лише дві громадські організації – німецька Rubikus та українська Helping to Leave – організовують весь шлях на Захід із зупинкою у Варшаві. «Решта лише привозять їх сюди. Після цього ми їм допомагаємо», — каже Врублевський.

Самі Асиметристи вже переселили на Захід 5500 осіб. А великі іноземні НГО – по декілька десятків тисяч кожна.

Przeczytaj także:

Скорочує, скорочує, скорочує

Врублевський переважно працює у транзитному центрі для біженців на залізничному вокзалі Варшава Східна. У травні він почав бити на сполох про те, що влітку будуть змушені закрити або суттєво скоротити діяльність найважливіших місць розміщення та допомоги транзитним біженцям у столиці.

Ситуація погіршилася раніше. Після підриву греблі у Новій Каховці та затоплення величезних територій Херсонської області хвиля біженців дійшла до Варшави у середині червня– це 1-1,5 тисячі осіб щодня.

29 червня Врублевський писав: «Сьогодні я не міг нікуди поселити маму з дітьми 3 та 11 років до 4 липня, до їх рейсу до Норвегії. (…) Якби не диво, вона б залишилася на вулиці».

Тим часом скорочення місць для ночівлі ще попереду

У Варшавському центрі кризової допомоги – установі місцевого самоврядування станом на кінець червня було зарезервовано до 40 місць для біженців. Хотіли повністю ліквідувати, але залишилося 20. «Немає потреби на більше – останнім часом було по кілька людей», – пояснює нам людина, що відповідає на дзвінки у пункті ВЦКД.

Фундація Habitat for Humanity Poland — організація, яка забезпечувала житло для транзитних біженців — також підтверджує, що з липня вони зменшили кількість кімнат, які орендують для мігрантів у хостелях. З 21 залишилося 17. Це номери на 3, 4 і 5 осіб – Врублевський пояснює, що всього на кінець червня було 82 місця.

Але це закінчується — Habitat більше не має грошей, щоб заплатити за житло з 15 липня. «Ми хочемо зберегти цю форму підтримки, але ми шукаємо для цього фінансування від донорів», — заявила 7 липня Катажина Пшибильська з Habitat for Humanity Poland.

12 липня, а це було за п'ять дванадцята, ситуація в Habitat раптово змінилася. «Ми маємо фінансування, щоб продовжити 21 номер (три- та чотиримісні) на три місяці», — підтверджує нам Пшибильська.

«Це не вирішує проблеми, тому що і з Habitat місць також не вистачає», — зазначає Агата Малець з Rubikus.

30 відсотків того, що було

Найбільше хвилюють активістів зміни у Варшавському транзитному центрі – пункті розміщення та допомоги на залізничному вокзалі Варшава Східна, яким вже скористалися 75 тисяч осіб. Величезний намет згорнули, а з 7 липня на його місці працюють два менших, загальною площею 30 відсотків того, що було. Зникають довгі ряди розкладачок і ліжечок – досі їх було до 70. Там можна було спати кілька ночей.

Тепер там буде 30 розкладачок, які більше нагадують пляжні шезлонги. До того має бути 50 крісел. Там можна буде переночувати, але не так комфортно, як раніше. Замість значно більше ніж 100 людей одночасно, тепер центр буде допомагати максимум 80. «Нам нема де зберігати, наприклад, підгузки для матерів або людей похилого віку – так мало стало місця», – додає Врублевський.

У цьому центрі втікачі від війни після травм, а часом, і тижнів поневірянь, могли нарешті виспатися, помитися, випрати, поїсти, скористатися медичною та психологічною допомогою. Також могли отримати інформацію про те, що робити далі – знайти літак, автобус, потяг до західних країн.

Тривалий час центр, в основному, спонсорувала NRC – Норвезька рада у справах біженців – незалежний гігант, який працює в 40 країнах світу і допомагає людям, змушеним покинути свої країни. Лише у 2022 році NRC допомогла 10 мільйонам біженців силами своїх 15 000 волонтерів.

Занепокоєння громадських об’єднань

Скорочення можливості допомоги на Східному вокзалі викликало велике занепокоєння НГО, які розміщують біженців – щонайменше 10 організацій надіслали листи до NRC з цього приводу. Такі як:

  • Helping to Leave – H2L – найбільше українське громадське об’єднання, що займається евакуацією за кордон;
  • Рубікус – німецька організація, яка завдяки російським волонтерам вивезла з окупованих територій понад 60 тисяч осіб;
  • On My Way Ukraine – одна з найбільших нідерландських волонтерських організацій, що допомагають на сході;
  • Ізраїль для України – понад 250 автобусів відправлено з України до Польщі;
  • а також Union, Peremoha UA, FinEst Volunteers та інші організації з Фінляндії, Норвегії, Польщі.

Частину з цих листів ми отримали.

UNION писав: «Варшавський транзитний центр є ключовим пунктом для людей, які виїжджають з України до країн ЄС, і така зміна створить багато проблем для біженців».

Humanitarian Aid (Гуманітарна допомога) попросила своїх колег у NRC «переглянути рішення та вивчити альтернативні варіанти забезпечення продовження надання послуг» — притулків для біженців.

Helping to Leave підкреслили, що Варшава є єдиним хабом, який вони використовують для перевезення українців зі звільнених територій та тих, що й досі перебувають під російською окупацією. «Закриття Центру матиме руйнівний вплив на вже налагоджені маршрути евакуації не лише нашої організації, а й усіх, хто допомагає українцям втекти до Європи», — написала Анна Платунова з H2L.

Вона наголосила, що це єдиний центр у столиці з індивідуальним підходом до біженців.

Яцек – активіст Асиметристів пояснює, чому обмеження можливостей центру на Варшаві Східній та інших пунктах, які допомагають транзитним пасажирам, є такими болючими. «Варшава стала дуже важливим пунктом на вже розробленому міграційному шляху, який закінчується в Нідерландах, Данії та Норвегії. І саме тут тепер не вистачатиме місць для ночівлі».

Він зазначає, що ані Перемишль, ані Краків не мають таких можливостей, як столиця.

«Це важке рішення, але ми повинні скоротити витрати»

У NRC підтверджують, що тисячі українців досі щодня прибувають транзитом до польської столиці, але не всі з них потрапляють до центру на Варшаві Східній. Наразі послугами цього центру, у середньому, користуються близько 5 автобусів на тиждень – це близько 250 осіб, тоді як у січні 2023 року було вдвічі більше, а у травні 2022 року, коли у NRC було більше наметів –у 8 разів більше людей.

Ніл Брайтон, директор NRC у Польщі, підтверджує, що вони «переставили» намет на Варшаві Східній. «Ми бачимо, що це важливе місце для біженців, тому що вони отримують там інформацію та підтримку, але цей центр не може бути таким великим. Це важке рішення, але нам потрібно скоротити витрати, зберігаючи ключові послуги».

NRC пояснює скорочення приблизно на 50 відсотків потребами в інших гарячих точках світу. «Того, що залишиться, вистачить на поточні потреби», — запевняє Брайтон.

Волонтери стверджують, що щомісячне утримання цього пункту мало коштувати до 700 тисяч злотих. Брайтон не надає конкретики, але підтверджує, що йдеться про кілька сотень тисяч злотих на місяць.

«Наразі Варшава покриває витрати на комунальні послуги, які у зимові місяці становили кілька сотень тисяч злотих», – пише Якуб Ледуховський, заступник прес-секретаря очільника Варшави. Саме на землі місцевої влади розташований намет, офіційно муніципалітет співпрацює з пунктом.

Що так дорого коштує? Паливо для опалення та кондиціонування, прибирання, охорона, прання постільної білизни.

«Ми цінуємо роботу волонтерів, але ми також розглядаємо альтернативні варіанти, менш затратні», — зазначає Брайтон.

Тільки не до PTAK-a

Під Варшавою досі працює найбільший притулок для біженців Центр гуманітарної допомоги PTAK у Надажині у виставкових та конференц-залах, оплачуваних воєводою. Там на початку війни спало до 7 тисяч людей одночасно.

PTAK досі працює, але має дуже погану репутацію – місце, де легко чимось заразитися, щось втратити, де може бути небезпечно. Активіст Асиметристів Яцек стверджує, що колись сам попросив там охорони поліції, бо не почувався безпечно. Також він чув погрози знищити його автомобіль.

Організації не хочуть відправляти біженців до PTAK-a. «Це загроза фізичному та психічному здоров’ю біженців. Жодна організація не ризикне цим», — каже Яцек. «Це далеко від центру Варшави і вибратися з того місця важко», – додає Агата Малець з Rubikus. Особливо важко дістатися до аеропортів на дуже ранні вильоти.

На Модлінській у приміщеннях Global Expo є притулок для мігрантів, але недержавні об’єднання не відправляють туди своїх підопічних також. «Це для тих, хто вже має польський ідентифікаційний номер PESEL», — зазначає Врублевський. Транзитники, зазвичай, його ще не мають.

30 місць функціонують у нічному притулку Фонду Очима Неба

Але цього точно замало – останньої п’ятниці червня до намету на Варшаві Східній приїхало аж 4 автобуси. Всього 144 біженці.

Агата Малець з Rubikus: «Ми все ще маємо 5-6 автобусів на тиждень із затоплених районів. Rubikus наразі орендує 36 місць у хостелі у центрі Варшави, але цього не вистачить на всіх навіть в одному автобусі на 1 ніч. Якщо цих місць буде ще менше, то доведеться оплачувати місця для ночівлі, а тоді нам не вистачить грошей на квитки. Тож біженці залишаться у Варшаві». Також вона звертає увагу, що біженці зможуть потрапити до притулків для бездомних.

Врублевський: «Ті, кого ми не зможемо поселити, змушені будуть сидіти на вокзалах та газонах».

Яцек каже, що волонтери з Одеси не відправляють своїх переселенців до Варшави автобусами, бо знають, яка ситуація у Варшаві.

Катажина Пшибильська з Habitat стверджує, що зменшення кількості ліжок у пунктах колективного розміщення спостерігається по всій країні.

Це змінюється на користь середньо- та довгострокового розміщення. «Також у Habitat діє програма соціальної оренди – можливість проживання 12 місяців», – додає вона.

Але це рішення для тих, хто хоче залишитися у Польщі. Водночас, за даними Асиметристів, кількість охочих залишитися у Польщі різко зменшилася. «До жовтня минулого року половина людей хотіла залишитися з нами, у грудні лише 30 відсотків, а зараз лише 5 відсотків», — каже Врублевський.

«Вже тиждень нічого нормального не їли»

«З 1 липня безкоштовного харчування для біженців практично немає», – б’є на сполох Врублевський. NRC продовжує надавати «харчування» біженцям на Варшаві Східній, – каже речник Ледуховський з уряду міста Варшави. «Їжа? З 1 липня дають батончики і мус. Людей відправляють у пункти, де годують бідних у Варшаві.

Ми перевірили – зі списку мерії працювало лише три. Наразі у наметах на Варшаві Східній немає навіть бутильованої води! Ані туалету для людей з інвалідністю! Є один чайник і можна заварити чай. Що з цим робити, якщо приїжджають десятки людей після 4-5 днів подорожі?», – риторично запитує Врублевський.

«Ми не зможемо прогодувати тих людей, у яких тут просто пересадка», – додає Яцек.

Агата Малець з Rubikus визнає, що вже є велика проблема з харчуванням транзитних пасажирів. «Зараз люди приїжджають із затоплених районів – у них немає нічого і вони не можуть купувати їжу на місці», – зазначає вона. Деякі активісти відправляють їх до так званих їдальнь для безпритульних.

Активіст, який просить не називати його імені: «Вчора у мене була сім’я, яка тиждень нічого нормального не їла. Їм не було за що купити, а просити вони соромилися. Тільки тепер, коли дуже зголодніли, вони прийшли до нас. Ми відправили їх до Армії порятунку за запасом продуктів», – описує він.

Інша історія: дівчина на кордоні зламала ногу. У Варшаві їй сказали їхати до швидкої допомоги. Вона так і зробила, але там її змусили заплатити колосальні гроші за допомогу, тому що вона не встигла отримати номер PESEL – вона не мала безкоштовної медичної допомоги.

«Вона мала летіти на Захід. Ми їй сказали, що візьмемо інший квиток, але Польщі з неї вже було досить. Вона просто хотіла, щоб я доправив її на вокзал Варшава Західна, а звідти поїхала до Ужгороду – там у неї родина і ​​вони допоможуть їй з лікуванням. Таких історій багато, і це лише початок нової ситуації. Тому що автобуси досі їдуть – хвиля після підриву дамби у Новій Каховці не спала», – підсумовує Врублевський.

Норвегія – рай для біженців

Якщо не Польща, то куди біженці хочуть найбільше?

«Ми відправляємо людей до багатьох країн: Данії, Нідерландів… Але найбільше ми консультуємо Фінляндію та Норвегію – тому що там думка біженців про допомогу, яку їм надають, найкраща», – каже Врублевський. Вони знають це, підтримуючи зв’язок з тими, хто виїхав.

У червні було 4-5 автобусів до Норвегії. Влітку дістатися таким транспортом важче – водії заробляють на туристах.

Біженців перевозять до фйордів, напр. NSFUR – Норвезька підтримка українських біженців – невелика організація з 6 осіб, членів якої ми зустрічаємо на Східному вокзалі, коли вони приїжджають за черговою партією мігрантів.

«Ми веземо їх до Раде, центру для біженців поблизу Осло. Звідти вони виїжджають в інші міста і розміщуються в готелях, санаторіях і військових містечках. Наразі ми перевезли 677 осіб. Сьогодні ми беремо ще 50», – каже Санден Одд Гуннар з NSFUR.

Норвежці приїжджають, коли назбирають гроші на поїздку – це коштує близько 250 євро/особа – орендувати автобус, водіїв, платити за паром, паливо тощо.

Норвежці описують допомогу, яку біженці з України отримують у їхній країні: – Вони мають мовні курси, інтегруються з мешканцями, дізнаються про місцеві традиції, політику та суспільство. У цій країні їх готують до самостійного життя.

До середини червня 2023 року до Норвегії відправили 49,5 тис. біженців з України.

Чому у цій країні так високо оцінюють допомогу? «Вони отримують дах над головою, садочок для дітей, безкоштовне медичне обслуговування. Вони живуть невеликими громадами, без стресу, з великим простором для себе. Якщо вони відвідують курси, вони також отримують гроші», – описує Наташа Черніченко, українка, яка тривалий час живе в Норвегії та активна в NSFUR.

«Ми будемо допомагати, скільки зможемо»

Врублевський розповідає про автобус Асиметристів –Горошок – яскраво зелений Opel на 8 пасажирів, який видно на багатьох фотографіях у його Facebook. Вони перевозять до аеропортів та на вокзали до 40 осіб на день. Люди з великою кількістю багажу, багатодітні сім'ї, люди з інвалідністю. Але їм часто не вистачає грошей навіть на паливо для Горошка – рахунки Асиметристів порожні.

Волонтери оплачують паливо з власної кишені, також користуються приватними автомобілями. Врублевський стурбований тим, що буде з допомогою для біженців, адже отримати кошти стає все важче.

6 липня пише у ФБ «Лист коханій» – Україні

«Я винен тобі більше, ніж зробив для тебе. (...) Ти подарувала мені дружбу і любов людей, які вже не зустрічаються щодня. Я знаю, що я не один. Тебе люблять Норвегія та Фінляндія (а я люблю тамтешніх волонтерів). Ми будемо допомагати, скільки зможемо. Слава Україні!»

Польська версія статті була опублікована 12 липня 2023 року. На українську текст переклала Світлана Гусельнікова.

;

Udostępnij:

Krzysztof Boczek

Ślązak, z pierwszego wykształcenia górnik, potem geograf, fotoreporter, szkoleniowiec, a przede wszystkim dziennikarz, od początku piszący o podróżach i rozwoju, a od kilkunastu lat głównie o służbie zdrowia i mediach. Zaczynał w Gazecie Wyborczej w Katowicach, potem autor w kilkudziesięciu tytułach, od lat stały współpracownik PRESS, SENS, Służba Zdrowia. W tym zawodzie ceni niezależność.

Komentarze