0:000:00

0:00

Prawa autorskie: Oleksandr GIMANOV / AFPOleksandr GIMANOV / ...

Publikujemy ukraińskie tłumaczenie tekstu Krystyny Garbicz Rosja bombarduje Odessę, a Ukraina proponuje alternatywę – umowę zbożową bez Rosji z 23 lipca 2023 r.

23 липня росіяни обстріляли 19 ракетами історичний центр Одеси, який є під захистом ЮНЕСКО. Одна людина загинула, 22 отримали поранення, серед них четверо дітей. У результаті нападу було пошкоджено щонайменше 25 пам'яток архітектури, у тому числі найбільший православний храм Одеси – Спасо-Преображенський собор.

Це наслідок подій 17 липня, коли РФ заявила, що зернова угода, яка дозволяла експорт українського зерна Чорним морем, не буде продовжена на наступний термін. Угода набрала чинності 1 серпня 2022 року. Її підписували на 4 місяці, а потім тричі продовжували – востаннє у травні 2023 року ще на 60 днів.

Росія вдруге розриває угоду. Раніше це було 29 жовтня 2022 року. Однак після того, як Туреччина та ООН заявили, що контролюватимуть судна з українським збіжжям самостійно, без росіян, Кремль вирішив повернутися до неї.

Przeczytaj także:

Ефект угоди

У 2022 році, за даними Українського інституту аграрної економіки, Україна експортувала

  • 38,5 млн т зерна на 9,1 млрд дол
  • 25,0 млн т кукурудзи;
  • 11,2 млн т пшениці (на 44% менше, ніж у 2021 році);
  • 2,1 млн т ячменю.

Найбільшими імпортерами були Румунія, Китай, Іспанія та Туреччина, причому, Румунія та Туреччина в основному були транзитними центрами для подальшого експорту, повідомляє Liga.net.

За майже річний період зернової ініціативи (з початку серпня 2022 року), за даними ООН, з українських портів у Чорне море вийшли 1004 судна, які перевезли 32,9 млн т сільськогосподарської продукції до Африки, Азії та Європи (загалом до 45 країн). У тому числі 16,9 млн т кукурудзи, 8,9 млн т пшениці та 1,7 млн ​​т соняшникової олії.

З іншого боку, світ досі не отримав 25 мільйонів т продовольства з України через саботаж Росії, повідомляє Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Зеленський: Ми не боїмося

Президент Володимир Зеленський відреагував на розірвання угоди Росією, заявивши, що Україна готова продовжити зернову угоду без неї.

«У нас було дві угоди. Одна між Україною, Туреччиною та ООН. Друга – між Росією, Туреччиною, ООН. Отже, коли Росія каже, що розриває угоду, вона має на увазі угоду з генеральним секретарем ООН Гутеррішем і президентом Ердоганом. Не з нами. У нас з ними не було домовленостей», – сказав Зеленський. І додав: «До нас звернулися компанії, які володіють кораблями. Вони сказали, що готові продовжувати транспортувати збіжжя, якщо Україна їх випустить, а Туреччина прийме».

Місяць тому Андрій Клименко, керівник Інституту стратегічних досліджень Чорного моря, головний редактор порталу BlackSeaNews пояснював OKO.press, що ключову роль в угоді відіграє президент Ердоган.

«Коли починалася ця ініціатива, як мінімум 30 суден з українським збіжжям належали турецьким судновласникам. Вони можуть плавати під різними прапорами, але це кораблі турецького морського бізнесу», – сказав Клименко.

Зрештою, президент Туреччини вже заявив, що вмовлятиме Путіна продовжити домовленість. І що не буде з умовляннями чекати серпня, коли російський лідер має відвідати Туреччину.

Українські оглядачі, однак, не вірять, що Путін приїде до Туреччини.

Чи допомогла Україні зернова угода?

«Це, безумовно, допомогло, але є нюанси, — каже Олег Нів’євський з Київської економічної школи (KЕШ). Це полегшило збільшення експорту, але ціни, отримані виробниками, не зросли, не зважаючи на значне зростання витрат, наприклад, на транспорт, особливо, у порівнянні з їх значним зростанням на світових ринках.

«Особисто я очікував, що наявність такого важливого додаткового експортного маршруту значно зменшить розрив між світовими та внутрішніми цінами, але цього не сталося», — пише Нів’євський. Серед причин, які ще аналізуються, він виділяє те, що Росія всіма своїми діями намагається мінімізувати довіру до зернової угоди.

«Усе це збільшує ризики та витрати», — каже експерт, додаючи, що існують також внутрішні причини, які потрібно детально дослідити.

Чому саме зараз Росія розірвала зернову угоду?

Ігор Тишкевич, експерт Українського інституту майбутнього стверджує, що Росія повернеться до угоди. «Логіка Росії у цьому випадку пов'язана зі спробою змусити Захід призупинити санкції», – пише Тишкевич у журналі New Voice.

Експерт нагадує, що з першою зерновою угодою були зняті обмеження на експорт добрив з Росії.

Раніше ми подавали дані порталу BlackSeaNews, згідно з якими російський товарообіг мінеральних добрив зріс на 25,1% у 2022 році і склав 24,2 млн т.

Тільки за перші чотири місяці 2023 року продаж Росією мінеральних добрив зросла у 1,7 рази до 10,5 млн т.

«Наживаючись на добривах (а ціна на них різко зросла), Кремль частково компенсував втрату нафтових доходів і, граючи на штучно заниженій ціні для «своїх», посилив свій вплив на бідні країни. Крім того, враховуючи те, що білоруський експорт добрив заблоковано [...], є додатковий важіль тиску на Лукашенка», – пояснює Тишкевич.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що «поки вони блокують Чорноморський коридор, російські кораблі зі збіжжям ідуть з Росії через Чорне море на інші ринки».

Порозумітися з Росією?

Протягом неповного року дії зернової угоди РФ неодноразово перешкоджала експорту української агропродукції. Російські представники у Спільному координаційному центрі, до якого входять інспектори ООН, Туреччини, України та Росії, час від часу відмовлялися перевіряти судна, які прямували до українських портів.

Росія давно намагається підключити Россельхозбанк (Російський сільськогосподарський банк) до міжнародної платіжної системи SWIFT, яка була закрита для великих російських банків після вторгнення в Україну минулого року.

ООН запропонувала Росії створити спеціальний окремий банк для розрахунків, пов'язаних з експортом зерна. З цього випливає, що нова банківська одиниця може отримати вигоду від глобальної фінансової системи. Росіяни відхилили цю пропозицію.

«ЄС розглядає поступки російському банку заради зернової угоди», – назва статті у «Європейській правді» з посиланням на статтю на цю тему у Financial Times.

Угода за участі Росії була приниженням. Україна не повинна просити продовження

Хоча зерновий коридор мав діяти до 17 липня 2023 року, Росія фактично призупинила реєстрацію нових суден, які повинні були заходити до українських портів. З 26 червня у зв'язку з диверсією російського угруповання в СКП жодне судно не було проінспектовано.

У період з 1 червня до 10 липня відбулося лише 70 із запланованих 150 інспектувань суден (як на прибуття, так і на вихід) через відмову росіян інспектувати. До цього, з 9 до 20 травня, жодне судно не досягало берегів України.

Петро Крогман, голова ради директорів Agromino, вважає, що

Україна втрачає третину сільськогосподарського ВВП, або 50 доларів з тонни,

що за поточними цінами на зерно фактично еквівалентно кожному третьому кораблю. Єдина сторона, яка дійсно виграє від статус-кво, це Росія.

«Настала черга України сказати, що домовитися можна і без росіян. Так, це ризик, але без нього ми далі будемо задихатися... У перші кілька тижнів усі будуть вчитися. Будуть ходити вздовж узбережжя Болгарії. Але коридор працюватиме, по 60 днів ніхто не стоятиме. Нинішня ситуація – це приниження. Україна як ув’язнена, і кожні два місяці запитує Росію: чи можна продовжити угоду?» – цитує Крогмана агробізнес-портал Latifundist.

Для чого Росія розриває угоду?

Розірванням угоди, на думку Ігоря Тишкевича, Росія намагається «створити легку нервозність на ринку, що призведе до зростання цін на продовольство і, головне, на добрива». Експерт вважає, що у вересні росіяни повернуться до зернової угоди. «Ринок добрив сезонний. Причому, один з піків укладання угод припадає на вересень-листопад. Перш ніж повернутися до угоди, вони спробують на емоціях підняти ціни для країн, які не підтримують санкції. А потім для всіх інших, – пояснює Тишкевич. – У будь-якому разі новий урожай зернових на експорт буде готовий до реалізації. Останнє не менш важливо, оскільки можливості тривалого зберігання зерна в Росії (як і в Україні) обмежені. Тож треба продати цьогорічний урожай, щоб було вигідно сіяти наступний».

За словами експерта, «повернення» може бути раніше. Це залежить від позиції Туреччини.

Що очікує на Україну?

За словами Валерія Клочка, керівника Центру громадського аналізу «Вежа» Ердоган добре розуміє, що зерно поїде і без Путіна. Але важливо продовжувати економічні зв'язки з Росією (наприклад, ідеться про російських туристів, які охоче їдуть на відпочинок до Туреччини).

«Зараз ми вчергове побачимо рішучість наших західних партнерів зробити конкретні практичні кроки щодо продовження угоди. Вони багато говорять про те, що це засіб для виживання півмільярда людей на планеті. Якщо це так, то вони повинні приймати правильні рішення. Тобто: незалежно від позиції Росії, зернова угода має бути відновлена.

Слова Зеленського про те, що є іноземні компанії, які готові працювати навіть у таких умовах. Це хороший сигнал. Це демонстрація того, що на Путіна не зважають і він повинен робити те, що йому каже світ».

Чи можлива зернова угода без Росії? Або український «план Б»

Перший спосіб – забезпечити його функціонування без участі Росії. Україна прогнозувала, що Росія буде шантажувати розривом угоди. Тому підготували розширені умови страхування для судновласників, які б ризикнули експортувати збіжжя з українських портів через Чорне море. У червні міністр агрополітики Микола Сольський заявив, що для цього створено страховий фонд на 547 млн ​​доларів.

Але як забезпечити безпеку судноплавства на Чорному морі?

Експерт Андрій Клименко в інтерв’ю OKO.press розказав, що безпеку кораблів у Чорному морі можуть забезпечити угруповання ВМС, сформовані країнами НАТО – Болгарією, Румунією, Туреччиною. Вони б супроводжували торговельні судна на шляху з Босфору до Одеської області.

Без такого конвою російський флот за кілька місяців розорить український страховий фонд. За підрахунками Liga.net грошей – у разі пошкодження – вистачить лише на 20 кораблів.

Після викриття нападів на Одесу

Увечері 19 липня Міноборони Росії повідомило, що з 20 липня всі кораблі, які прямують Чорним морем до українських портів, будуть розглядатися РФ як потенційні військові вантажоносці.

Прапори таких кораблів вважатимуться «залученими до українського конфлікту на боці київського режиму», цитує російське міністерство Суспільне.

20 липня Міністерство оборони України видало т.зв. дзеркальну заяву.

Раніше українські експерти заявляли, що росіяни навряд чи будуть стріляти по турецьких чи китайських кораблях.

Чи нападе Росія на кораблі, що прямують за українським зерном, залишається невідомим. З іншого боку, держава-агресор, одразу після виходу із зернової угоди, протягом тижня щоночі атакує південь України. Цілями є зернові термінали та портова інфраструктура портів Одеси та Чорноморська.

Внаслідок атаки 19 липня на порт Чорноморська Одеської області ракетами та безпілотниками було знищено 60 тис. т українського збіжжя, на повне відновлення пошкоджених потужностей, за оцінками експертів, знадобиться більше року. Було вражено зерновий та олійний термінали, пошкоджено цистерни та обладнання для завантаження.

«Це спроба повністю ізолювати вихід України до Чорного моря та шляхом акту залякування запобігти та нейтралізувати міжнародні зусилля щодо відновлення функціонування зернового коридору», — пише секретар Ради Безпеки України Олексій Данілов. За його словами, відповідь світу має бути жорсткою і «має полягати у повному відновленні функціонування українського «зернового коридору» за міжнародних гарантій безпеки».

Альтернатива

Повертаючись до пропозиції з військовим супроводом кораблів у Чорному морі, Liga.net. ставить під сумнів корисність болгарського та румунського флотів. Нещодавно президент Болгарії говорив про необхідність переговорів між Україною та Росією.

Щодо Румунії, то їй просто невигідно підтримувати зерновий коридор в обхід її порту в Констанці. З 2022 року українські компанії збільшують перевалку зерна через дунайські порти до румунської Констанці.

«Минулого року місцевий порт збільшив виручку від перевалки зерна на третину. При цьому, прибуток приносить не тільки румунський порт, а й Сулінський канал, адже румунський оператор отримує дохід від проходу через нього суден», — пише Liga.net.

Андрій Клименко говорить, що Україна має діяти так, ніби зернової угоди не існує, і розвивати порти на Дунаї.

До повномасштабного вторгнення Росії дунайські порти України не користувалися великою популярністю у великого бізнесу, але тепер вони щомісяця встановлюють нові рекорди перевалки.

«Сьогодні на дунайські порти припадає 20% нашої економіки (експорту)»

говорить заступник Міністра інфраструктури України Юрій Васьків. У 2021 році вони становили півтора відсотки.

Експорт-імпорт через річкові порти у 2022 році зріс майже у п’ять разів порівняно з 2021 роком. З 3,4 млн т до 15,4 млн т. Лише за п’ять місяців 2023 року через дунайські порти пройшло 12 млн т.

За даними Економічної правди, порти на Дунаї стикаються з двома основними проблемами: невелика глибина українських каналів, що обмежує розмір суден, і відсутність складів – існуючі не розраховані на 15 млн т вантажів на рік.

Натомість у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України кажуть, що обсяг товарообороту через Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ може перевищити 20 млн т у 2023 році.

Україна у пошуках рішень

Щоб збільшити пропускну спроможність, Україна повинна домовитися з румунами про поглиблення каналу Бистре та пропуск кораблів через Сулінський канал, який контролює Румунія, цілодобово, а також інвестувати сотні мільйонів доларів в інфраструктуру.

У пошуках альтернативних шляхів Україна тиждень тому домовилася про знижки на транзит зернових вантажів через Республіку Молдова. Залізниця Молдови надала їй 27% знижку від чинного тарифу.

Окрім румунського маршруту, український зерновий експорт працює над розширенням сухопутних маршрутів. Мета – дістатися до портів Балтійського моря (Гданськ, Щецин, Свіноуйсьце та литовська Клайпеда) та портів Іспанії. З цією метою Укрзалізниця вже зареєструвала у Польщі Укрзалізницю Cargo Poland.

Що стосується Іспанії, то, за даними Liga.net, торік експорт українського зерна до цієї країни зріс до 4,6 млн т. Це становить 26% від загального імпорту зерна Іспанії. Окрім вантажівок, частину цього зерна доставляли залізницею у контейнерах. З цією метою іспанський оператор Renfe Mercancías створив залізничний потяг із Барселони через німецький Дуйсбург до Хелма у Польщі.

Ще одним важливим аспектом експортного ланцюга є будівництво перевалочних пунктів на кордоні, так званих «сухих портів». Наприклад, на Волині створено два таких об’єкти. Очікується, що лише у Волинській області щорічно експортуватимуть 3 млн т зерна.

Через блокування Росією Чорноморської зернової ініціативи Хорватія пропонує свою залізничну мережу та порти на Адріатичному морі для транспортування українського зерна альтернативними маршрутами. Про це 18 липня на засіданні Генасамблеї ООН заявив державний секретар МЗС Хорватії Франо Матусіч.

Тим часом у Польщі прем'єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що Польща продовжуватиме блокувати зерно з України навіть після визначеної Єврокомісією дати, 15 вересня, коли такий дозвіл закінчується. Детальніше про це писав Марцель Вандас на OKO.press.

Польська версія статті була опублікована 23 липня 2023 року. На українську текст переклала Світлана Гусельнікова.

;

Udostępnij:

Krystyna Garbicz

Jest dziennikarką, reporterką, „ambasadorką” Ukrainy w Polsce. Ukończyła studia dziennikarskie na Uniwersytecie Jagiellońskim. Pisała na portalu dla Ukraińców w Krakowie — UAinKraków.pl oraz do charkowskiego Gwara Media.

Komentarze