Біженці з України мають право на легальне перебування та працевлаштування. Доступ до медичної допомоги та виплат 800+ буде залежати від того, чи людина працює. У центрах колективного проживання зможуть мешкати лише чітко визначені вразливі групи осіб. Тимчасовий захист продовжено до 4 березня 2027 року.
Powiedz nam, co myślisz o OKO.press! Weź udział w krótkiej, anonimowej ankiecie.
Przejdź do ankietyPublikujemy ukraińskie tłumaczenie tekstu pt. Weszła w życie ustawa wygaszająca pomoc dla uchodźców z Ukrainy. Jakie będą zmiany?
5 березня 2026 року набрав чинності закон «про припинення дії рішень, що випливають із закону про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави, а також про внесення змін до деяких інших законів». Спеціальний закон щодо України, ухвалений 12 березня 2022 року, за словами уряду був прийнятий «в інтервенційному режимі як тимчасове рішення». Однак «після майже чотирьох років ситуація стабілізувалася — більшість біженців працює, а їхні діти відвідують школи. У зв’язку з цим уряд припиняє дію надзвичайних норм і переходить до системних рішень».
Більшість положень буде поступово скасовано, а частину перенесено до загальних законів — зокрема до закону про надання іноземцям захисту на території Республіки Польща (2003 р.).
Сейм ухвалив закон про припинення дії спеціальних положень 23 січня 2026 року, а 19 лютого його підписав президент.
За останніми даними з початку лютого 2026 року в Польщі зареєстровано 966 тисяч українських біженців.
Легальність перебування
Найважливіша інформація для українських біженців — тимчасовий захист продовжено до 4 березня 2027 року (відповідно до директиви Європейського Союзу). Статус PESEL UKR буде діяти протягом усього часу дії цієї директиви.
Згідно з новими правилами, особи, які хочуть отримати тимчасовий захист у Польщі, матимуть 30 днів з моменту перетину кордону Польщі, щоб подати заяву на отримання PESEL зі статусом UKR. Якщо цього не зробити, це вважатиметься відмовою від тимчасового захисту.
Також втратять тимчасовий захист і право на легальне перебування ті особи, яким PESEL UKR було надано на підставі заяви (наприклад, на підставі свідоцтва про народження), якщо вони не підтвердять свою особу чинним проїзним документом до 31 серпня 2026 року.
Тимчасовий захист також припиняється у разі виїзду з Польщі більш ніж на 30 днів, письмової відмови від захисту або отримання іншого правового статусу.
До 4 березня 2027 року українські біженці можуть подати заяву на карту побиту CUKR. Це спеціальна посвідка на проживання для українських біженців, яка видаватиметься на 3 роки. Вона буде перехідною та одноразовою можливістю — наступні карти побиту видаватимуться вже на загальних умовах для іноземців.
Щоб отримати карту CUKR, потрібно:
Як повідомляло Управління у справах іноземців, cистема автоматично відхилить заяву, якщо в реєстрі PESEL UKR бракуватиме таких даних:
Тому варто заздалегідь перевірити свої дані в реєстрі PESEL і, за потреби, оновити їх в управлінні гміни.
Рішення про видачу карти (або відмову) має бути прийняте протягом 180 днів. Подаючи заявку, біженець повинен сплатити 340 злотих гербового збору та 100 злотих за видачу посвідки на проживання. У разі відмови гербовий збір іноземцю не повертається (з 5 березня 2026 року це стосуватиметься також інших заяв на проживання).
Як ми вже писали раніше, заявку на картку CUKR можна подавати виключно в електронній формі за допомогою системи MOS.2.0 (яка загалом забезпечить цифрові процедури, пов'язані з легалізацією перебування для всіх іноземців). Наразі немає інформації про те, коли можна буде подавати заявки, тому варто стежити за повідомленнями Управління у справах іноземців.
Варто врахувати, що після отримання картки перебування CUKR, легальне перебування біженця перетвориться на дозвіл на тимчасове перебування строком на 3 роки. Власник картки CUKR як і раніше матиме повний доступ до ринку праці та зможе користуватися всіма правами, передбаченими для іноземців, які мають дозвіл на тимчасове перебування в Польщі.
Важливо, що в момент отримання картки CUKR особа втрачає статус UKR, а отже і право на пільги, що випливають із статусу UKR (особа матиме право на пільги, що випливають з інших положень, наприклад 800+, якщо вона відповідає вимогам, визначеним у цих положеннях – про це нижче).
Зберігається спрощена процедура працевлаштування. Українці зможуть продовжувати працювати на підставі повідомлення (на колишніх умовах), якщо роботодавець подав його до дня набрання чинності законом.
Більше того, закон запроваджує трирічний перехідний період, який дозволяє всім громадянам України, які легально перебувають у Польщі, виконувати роботу на колишніх умовах на підставі повідомлення.
Особи, які розпочали підприємницьку діяльність на підставі положень спеціального закону України до 5 березня 2026 року, можуть продовжувати її на існуючих умовах протягом періоду їх законного перебування на території Республіки Польща.
До кінця 2025/2026 навчального року продовжують діяти положення щодо освіти дітей біженців з України. Йдеться, зокрема, про забезпечення додаткових уроків польської мови, навчання в підготовчому відділенні, спрощені правила працевлаштування вчителів та міжкультурних асистентів.
Після 31 серпня 2026 року система освіти перейде на загальні правила.
Після скасування спецзакону доступ до всіх медичних послуг мають тільки ті застраховані особи (якщо вони не застраховані, то отримають допомогу тільки в екстрених випадках). Закон передбачає винятки.
Медичні послуги (за винятком, зокрема, санаторно-курортного лікування, реабілітації, лікування безпліддя, ендопротезування та видалення катаракти, а також надання лікарських засобів, що видаються бенефіціарам в рамках програм міністра охорони здоров'я) продовжують надаватися особам зі статусом UKR:
Громадяни України, які до набрання чинності законом перебували на стаціонарному лікуванні, мають право продовжувати це лікування до закінчення госпіталізації, але не довше ніж до 4 березня 2027 року.
Подібні правила стосуються виплати допомоги 800+. Згідно з попередніми змінами (від вересня 2025 року) 800+ та інші сімейні виплати надаються на загальних умовах, що застосовуються до іноземців. Тобто, щоб отримувати 800+, батьки повинні відповідати умові професійної активності (працювати), а дитина повинна виконувати в Польщі шкільний обов’язок. Невиконання умов може призвести до припинення виплат.
З листопада 2025 року в центрах колективного проживання можуть проживати тільки особи, що належать до вразливих груп. Зараз влада ще більше звужує перелік осіб, які матимуть право на проживання в центрі (до них не належать, наприклад, діти).
Український біженець зі статусом UKR матиме право на проживання в центрі колективного розміщення з цілодобовим харчуванням, якщо:
Інші біженці, які до 4 березня 2026 року перебували в центрі, але у зв'язку зі змінами втратили статус особи, що належить до вразливої групи, можуть проживати там до 30 червня 2026 року (це стосується, зокрема, повнолітніх учнів шкіл або тимчасових опікунів).
Незважаючи на те, що російська війна триває вже понад чотири роки, у Польщі – країні, що знаходиться на лінії фронту – нові біженці, які не належать до певних категорій вразливих груп, не можуть розраховувати на допомогу – безкоштовне проживання в центрі колективного розміщення та харчування. Раніше вони мали таку можливість протягом перших 120 днів після прибуття, що було доброю можливістю для адаптації.
Іншими словами, більшість українських біженців у Польщі, які не належать до зазначених п'яти категорій, в основному мають право легально перебувати (якщо вони подадуть заявку на PESEL UKR) і працювати без додаткової житлової або соціальної підтримки.
Насправді, з 5 березня 2026 року переважна більшість біженців з України майже не помітить змін (зміниться лише правова основа їхнього перебування в Польщі), оскільки вони працюють і мають забезпечений доступ до медичної допомоги та послуг на загальних засадах. І така ситуація існує вже протягом тривалого часу.
Вкотре постраждають особи, що належать до вразливих груп – люди похилого віку та особи з інвалідністю.
Якщо вони не проживають в центрі колективного розміщення або не працюють, то не матимуть безкоштовного доступу до медичної допомоги.
До того ж, в центрах може проживати особа з інвалідністю, але тільки в тому випадку, якщо вона має польське посвідчення про інвалідність. Отримання цього документа займає кілька місяців. Невідомо, де така особа могла б проживати протягом цього періоду. Крім того, важко отримати таке посвідчення, не маючи від самого початку вільного доступу до системи медичного обслуговування.
У складній ситуації можуть опинитися також особи, які до кінця серпня не зможуть підтвердити PESEL UKR дійсним паспортом (бо, наприклад, не мають його або не можуть з різних причин – наприклад, через стан здоров'я або матеріальні причини – його виробити), тому втратять PESEL, а отже, і легальне перебування.
Мацей Душчик, колишній заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації, який працював над попередніми змінами до спеціального закону України, а зараз є радником у Департаменті національної безпеки канцелярії прем'єр-міністра Польщі, пише, що «залишається підтримка біженців, які перебувають у особливо скрутному становищі, наприклад, дітей з інвалідністю».
«Кількість осіб із вразливих груп можна оцінити в 5-6 тисяч». Однак, ймовірно, йдеться про осіб, які проживають в центрах колетрвного розміщення. Проте люди можуть належати до вразливих груп не тільки тих, які визначені законом. Війна спричинила те, що тисячі людей можуть зазнавати різних нещасть і стикатися з небуденними проблемами.
Насправді поняття воєнного біженця саме по собі належить до вразливої категорії, якій загрожує соціальне виключення. Завдяки винахідливості, хоробрості та швидкій адаптації біженців з України (а також інтеграції в ринок праці, а не в суспільство) в Польщі ми про це забули.
Uchodźcy i migranci
800+
agresja Rosji na Ukrainę
Rosja
Ukraina
ustawa wygaszająca pomoc obywatelom Ukrainy
wojna w Ukrainie
Jest dziennikarką, reporterką. Ukończyła studia dziennikarskie na Uniwersytecie Jagiellońskim. Pisała na portalu dla Ukraińców w Krakowie — UAinKraków.pl oraz do charkowskiego Gwara Media. W OKO.press pisze o wojnie Rosji przeciwko Ukrainie oraz jej skutkach, codzienności wojennej Ukraińców. Opisuje również wyzwania ukraińskich uchodźców w Polsce, np. związane z edukacją dzieci z Ukrainy w polskich szkołach. Od czasu do czasu uczestniczy w debatach oraz wydarzeniach poświęconych tematowi wojny w Ukrainie.
Jest dziennikarką, reporterką. Ukończyła studia dziennikarskie na Uniwersytecie Jagiellońskim. Pisała na portalu dla Ukraińców w Krakowie — UAinKraków.pl oraz do charkowskiego Gwara Media. W OKO.press pisze o wojnie Rosji przeciwko Ukrainie oraz jej skutkach, codzienności wojennej Ukraińców. Opisuje również wyzwania ukraińskich uchodźców w Polsce, np. związane z edukacją dzieci z Ukrainy w polskich szkołach. Od czasu do czasu uczestniczy w debatach oraz wydarzeniach poświęconych tematowi wojny w Ukrainie.
Komentarze