Так добре їло, так швидко здохло – українці про (не)успішний путч Пригожина

Publikujemy ukraińskie tłumaczenie tekstu Krystyny Garbicz „Dobrze żarło, szybko zdechło – Ukraińcy o (nie)udanym puczu Prigożyna” z 27 czerwca 2023 r.

В п'ятницю, 23 червня 2023 року Євген Пригожин, засновник приватної військової компанії „Вагнер”, звинуватив російську армію в ракетному обстрілі таборів групи „Вагнера”. Заявив також, що війна в Україні не має сенсу. Оголосив „марш справедливості”, аби покарати винних. Він висунув обвинувачення Міністру оборони Росії Сергію Шойгу і начальнику Генерального штабу збройних сил РФ Валерію Герасимову в „геноциді російського народу”. Однак увечері в суботу, 24 червня, Пригожин „розвернув свої колони” під Москвою, до якої залишалось 200 км. Ми висвітлювали ці події в прямому ефірі. Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив у ролі миротворця. Путч виявився короткочасним.

Протистояння Шойгу – Пригожин

Запасайтеся попкорном. Шоу починається

„Бачимо різкий попит на попкорн. Усі за новинами слідкують?” – пише найбільший український інтернет-магазин Rozetka.

Перші реакції українців у соціальних мережах свідчили про їхній захват. Не обійшлося без жартів про попкорн та мемів. Навіть українські військові підхопили тренд і знімали відео з попкорном. Україна вболівала за обидві команди і бажала взаємного знищення.

Користувач Facebook Володимир Попов пише (четвертий знімок екрану вище):

„Ростов взято під контроль ПВК „Вагнер” – Пригожин. Я ще у 2014 році казав, що там, де Янукович, там обов’язково відбуваються революції”.

Користувач Роман Романюк пише (перший знімок екрану вище): „Притула уже оголосив якийсь збір? Якісь там пакети для Пригожина і Шойгу, чи ше шось?”

Сергій Притула, український телеведучий, гуморист і волонтер, відомий зокрема завдяки великим зборам на військовий транспорт і спорядження, напередодні подій оголосив про новий збір „Дістанемо ворога всюди”. Метою акції було зібрання впродовж тижня понад 100 мільйонів гривень на військове обладнання для української армії на суші, на морі та в повітрі. У суботу він записав відео, в якому повідомив:

„Сьогодні в українських соцмережах панує бадьора атмосфера, з'явилося багато жартів, мемів, тому що ПВК „Вагнер” пішла війною на офіційний Кремль. Це безперечно дає підстави нашим людям зловтішатись, адже коли наші вороги вбивають один одного – нам це глобально ОК. Проте мені б дуже не хотілося, щоб ми надто захоплювалися цим наративом, який зараз починає висіти в повітрі. [...] Нагадаю, що 106 років тому вже була ситуація, коли один лисий утирок в Росії дорвався до влади на багнетах п'яних матросів, урків і маргінесу.

Це все закінчилося червоним терором, коли більшовики залили кров'ю не тільки Росію, але, на жаль, і нашу Батьківщину. Зараз від того, що один лисий на другого бункерного стрибає, в мені особисто радість не викликає.

Тому не попкорном треба запасатися, а зброєю. І всім іншим, що може допомогти нашим силам оборони”.

Збір завершився за три дні. Українці зібрали понад 110 мільйонів гривень.

Без жартів: Пригожин показав світові, що Путін слабкий

Руслан Осипенко, український дипломат і експерт з міжнародних відносин, у понеділок, 26 червня, в ефірі Радіо НВ повідомляє:

„З одного боку, виглядає, що наче режим похитнувся, і цю шпарину треба використовувати. Однак давайте подивимося на ситуацію очима Заходу. Перш за все, я думаю, що Захід перелякався. Він цього не продемонструє. Озброєний кримінал міг би захопити владу в країні, яка володіє другим за розміром ядерним арсеналом у світі. Цей заколот зіграв на руку Путіну. Він виглядає дитиною в порівнянні з Пригожиним, у якого немає моральних засічок. Якби він мав доступ до червоної кнопки, то Захід не знав би, що з цим робити”.

На думку дипломата, у цій ситуації варто звернути увагу на кілька моментів:

• „З одного боку, Пригожин показав слабкість режиму, слабкість лідера, силових структур. [...] Все це продемонструвало, що вони не ефективні і не працюють. Цим треба скористатися. Думаю, розрахунки будуть вестися з урахуванням змін, які свідчать про те, що режим слабкий, що його не підтримують люди (ми побачили, як виходили вагнерівці з Ростова, коли люди їх проводжали як героїв, як бунтівників, які повстали проти Рубльовки і проти чиновників. Незважаючи на те, що вони криваві вбивці).
• Люди не підтримують Путіна, не підтримують режим, і це стало всім очевидно.

• Третій момент, цей так званий конфлікт інтересів, матиме продовження. Він продемонстрував, що російське суспільство розділене. Керівництво слабке. Пригожин своїм закликом підняв це суспільство, а потім його підставив”.

Осипенко каже, що тепер російська влада буде розбиратися з тими військовими частинами, які стали на бік Вагнера, і з самими вагнерівцями. На його думку, Пригожин врятував себе, але програв силову складову. „Якщо у нього не буде силової компоненти, то в нього заберуть гроші, які він ховає в Африці чи десь по світу”, – зазначає дипломат, додаючи, що бунтівників каратимуть „тихо, в стилі Путіна: спочатку відсвічуть голову лідерам війського угруповання „Вагнер”, найбільш одіозних відправлять на фронт”. Осипенко впевнений, що

„Це не останній заколот. Еліти, які побачили слабкість лідера, спробують змінити ситуацію і змістити слабкого лідера”, – стверджує Осипенко.

База для переговорів

За словами Осипенка, Захід побачив, що Путін слабшає. Тому він не зацікавлений у зміні лідера в Кремлі.

„Ослаблений Путін швидше піде на домовленості із Заходом, ніж новий лідер, в якого треба вкладати і чекати, щоб він сформував нову вертикаль влади.

Путін намагається створити базу для перемовин. Переміщення ядерної зброї до Білорусі, замінування Запорізької атомної електростанції – це ті важелі, які він створює для перемовин. Це не для нас [українців – ред.]. Нас він лякає. А з Заходом він хоче створити прецедент Карибської кризи [1962 року] і сісти із Заходом за стіл переговорів.

Путін хоче зберегти життя і владу. Влада гарантує йому життя. Він тягне з війною для того, щоб зберегти владу. Тому він готовий знищити пів Росії, щоб довше перебувати при владі, – каже Осипенко. І підсумовує:

Тож Путін тягне час, сподіваючись, що відбудеться якась глобальна зміна, що хтось захоче поговорити з ним про ситуацію на ЗАЕС, або що Трамп переможе на виборах у США. Путін розраховує на диво”.

Експерт підозрює, що після подій 23-24 червня 2023 року збільшиться кількість російської еліти, яка схоче домовитись із Заходом про закінчення війни і санкцій. „Вони розуміють, що ця система колись впаде, і треба рятувати себе і свої статки”, – каже Осипенко.

Пригожин – лише інструмент

Сергій Рахманін, народний депутат України від фракції „Голос”, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, вважає, що те, що ми спостерігали на минулих вихідних, не є виставою. Він наводить три версії того, що сталося.

• По-перше, „Пригожин не був ініціатором, він був інструментом іншої людини, можливо, групи, яка вирішила, що Путін вже достатньо слабкий, щоб поступитися владою. Тому потрібно створити ситуацію, в якій він буде змушений її віддати. Але вони злякалися, або передумали, змінили плани, можливо, домовилися, і ситуацію обнулили”.
• Друга версія – ініціатором був сам Пригожин. Це, на думку Рахманіна, може означати, що Пригожину щось загрожувало. Він міг навіть втратити життя, тому випередив події.

„Він створив максимально критичну для влади ситуацію, щоб отримати певні гарантії безпеки. [...] Ніхто не знає, чи їх отримав. Ніхто не знає, які перемовини були, хто саме брав у них участь і чим вони закінчилися”, – каже народний депутат.

• Третя версія (найменш ймовірна, на думку автора) може полягати в тому, що „Пригожин, як і Путін, став жертвою власної пропаганди і повірив у неймовірну боєздатність своїх збройних сил і свою безкарність”. У цій версії Пригожин мав би повірити в те, що зможе захопити владу.

„Слабких царів у Росії не поважають і вони погано закінчують”

Володимир Фесенко, український політолог, вважає, що події в Росії матимуть різні наслідки. „Деякі з них ми побачимо вже найближчими днями, серед них кадрові рішення, в тому числі в Міністерстві оборони. Інші дадуть про себе знати пізніше, – пише Фесенко. – Пригожин фактично анулював себе як впливового і популярного гравця в російській політиці. А Путін девальвував себе, продемонструвавши свою політичну та адміністративну слабкість”.

Він продовжує: „Адже проблему Пригожина вирішував не Путін, а представники Кремля (Патрушев, Вайно), люди з найближчого оточення Путіна (Дюмін), за участю Лукашенка. Путін обіцяв вирішити проблему ПВК „Вагнер” силою, але йому довелося домовлятися з Пригожиним, щоб досягти формального компромісу. [...]

Фесенко радить забути Пригожина і ПВК „Вагнер”. На його думку, частина вагнерівців, швидше за все, поїде з Пригожиним в Африку, тому що „бути там йому вигідніше, ніж воювати з Україною, і там набагато безпечніше, ніж в Білорусі”.

Більшість вагнерівців, на думку політолога, будуть розпорошені по різних підрозділах. „Версія про те, що Пригожин поведе вагнерівців з Білорусі до Києва – конспірологічна нісенітниця. Для Кремля неприпустимо зберегти ПВК „Вагнер” в нинішньому вигляді, зокрема на білоруській території. Це і небезпечно (на випадок, якщо їм захочеться це повторити), та й недоцільно. Думаю, тепер на приватні армії в Росії буде накладено табу. Виняток становитимуть хіба що кадирівці”, – каже Володимир Фесенко.

Діагноз Фесенка підтвердив увечері в понеділок, 26 червня, сам Путін: він пообіцяв вагнерівцям амністію (за винятком лідерів – що є запереченням суботніх гарантій) і поставив їх перед вибором – або вони вступають до російської армії, або їдуть до Білорусі. При цьому Путін назвав вагнерівців героями і прирівняв їх у героїзмі до пілотів російської армії, які загинули, намагаючись зупинити путч. Це був ще один симптом слабкості Путіна.

„Відлік розпочато”,– Данілов

Олексій Данілов, секретар Ради національної безпеки і оборони України, говорить про „ростовський транзит” – саме так він називає путч Пригожина. За його словами, „заколот” Пригожина – це „перший етап демонтажу путінської системи”, а сам винуватець – „лише частина плану, верхівка айсберга процесу дестабілізації”.

Данілов переконаний, що „в Росії вже сформувалася група невдоволених – силовиків, чиновників і олігархічного капіталу, які вважають дії Путіна смертельно небезпечними для власних інтересів та існування, загрозою для Росії”.

Зірваний марш Пригожина засвідчив про серйозність намірів і те, що вагнерівці або інші військові угруповання можуть дійти до Червоної площі.

„У Путіна залишалася єдина можливість порятунку: тотальна зачистка силового блоку, фізична ліквідація ПВК „Вагнер”, демонстративне покарання Пригожина (кувалдою?), введення в країні воєнного стану і розгортання масових репресій. Чи спроможна виконати ці функції каральна машина Золотова-Бортнікова, орієнтована на побиття хіпстерів, жінок і підлітків – велике питання”, – пише Данілов, додаючи, що справжня група майбутніх російських перемовників з Україною вже існує, але залишається в тіні, хоча участь Лукашенка в цьому процесі не виключена.

Політик вважає, що „казус Пригожина може запустити/запустив процеси з непередбачуваними наслідками”. Українці ж повинні робити своє – йти „до меж 1991 року”.

Українські експерти стверджують, що бунт Пригожина продемонстрував слабкість російської системи.

Україна повинна максимально використати ситуацію і апелювати до світу, акцентуючи увагу на тому, що саме українська армія тепер здатна впоратися з Росією. Однак для цього їй потрібно більше зброї.

Другий висновок полягає в тому, що короткочасний путч не повинен відволікати від загрози, що росіяни підірвуть Запорізьку атомну електростанцію. За даними української розвідки, для терористичної атаки на ЗАЕС вже все підготовлено. Незважаючи на заколот всередині держави, Росія не відмовилася від своїх планів.

Польська версія статті була опублікована 27 червня 2023 року.