Опитування: Українська присутність нам не заважає. Але вирізняються виборці Конфедерації

Publikujemy ukraińskie tłumaczenie tekstu Julii Theus Sondaż: Ukraińska obecność nam nie przeszkadza. Ale wyróżniają się wyborcy Konfederacji z 4 lipca 2023 r.

Останнє опитування Ipsos для OKO.press і TOK FM показує, що польсько-українські протиріччя не настільки сильні, щоб перетворитися на значні упередження. Експерти стверджували, якщо ми повинні будемо надати місця для великої групи людей – навіть якщо деякі з них поїдуть далі – з'являться незадоволені. Після періоду ентузіазму та хвилі допомоги ми самі боялися конфлікту. Але попри прогнози та побоювання, ми все одно позитивно ставимося до біженців з України:

• Доброзичливість польського суспільства до українців продовжується.
• Напрочуд позитивне ставлення до жінок-біженок з'явилося серед жінок (але все одно чоловіки до них більш прихильні).
• Викликає занепокоєння негативне ставлення виборців Конфедерації, які виділяються серед електорату інших партій.
• Ми ділимо біженців на «своїх» і «чужих». Ми не оцінюємо негативно українців, схожих на нас, близьких. Але виникає невдоволення – особливо серед правих виборців – щодо мігрантів з Африки, Азії та Близького Сходу.

Детальні результати виглядають таким чином.

В останньому опитуванні Ipsos для OKO.press і TOK FM ми запитали, що поляки думають про майбутнє країни, де проживатиме велика кількість біженців з України. Чи хотіли б вони, щоб залишилися на багато років? Це було б добре чи погано для Польщі?

Несподіване ставлення польок та поляків

На запитання про наслідки більш тривалого перебування людей з України більшість респондентів обрали відповідь, що це добре для Польщі (однозначно добре – обрали 17%, швидше добре – 45%). Разом це 62 відсотки опитаних. Негативну відповідь дали 27 відсотків респондентів (15% – «скоріше погано», 12% «безумовно погано»).

Задаємо питання вже вп’яте. Опитування проводили у травні, вересні, листопаді 2022 та березні 2023 року. Чотири попередні вимірювання залишилися на тому самому рівні. За вісім місяців результат був практично ідентичним. І зміна ставлення не була статистично значущою. Ми не упереджені, хоча ентузіазм щодо присутності українців у Польщі трохи нижчий, ніж у 2022 році. У травні 2022 року відповідь «добре для Польщі» обрали 67%, у вересні — 65%, у листопаді — 69%. У березні 2023 року – 57 відсотків. У червні 2023 року – 62 відсотки.

«Кращі» і «гірші» біженці?

«Більшість людей позитивно ставляться до українців і цінують їхній внесок у суспільство. Ми бачимо, що поляки відкриті до різноманіття та сприяють створенню атмосфери взаємної поваги та співпраці. У консультаційному пункті та на гарячій лінії ми рідко стикаємося з агресивною поведінкою щодо українців чи небажанням їх присутності», – розповідає OKO.press Ірина Сапіга з Українського дому.

Добре ставлення вирізняє нас від інших європейських країн (у середині квітня 2023 року жителі Чехії знову вийшли на вулиці у центрі Праги, вимагаючи відставки прем’єр-міністра та припинення військової підтримки України). Але, водночас, це свідчить про те, що ми ділимо біженців на «кращих» і «гірших».

В опитуванні Ipsos для OKO.press і TOK FM дослідили емоції поляків щодо мігрантів:

Виявилося, що 43 відсотки дорослих поляків зізналися у негативних емоціях, які супроводжують їх по відношенню до людей з Африки, Азії та Близького Сходу. Тим часом українок і українців ми приймаємо, почали з ними жити, їхня присутність нас не турбує.

А масштаби міграції великі

Від початку повномасштабного російського вторгнення до України до Польщі в'їхало понад 13 мільйонів осіб. За весь час польсько-український кордон перетнуло близько 25 тисяч осіб, що тікають від війни. Однак рух відбувається в обох напрямках. З 24 лютого 2022 року нараховано понад 11 мільйонів в’їздів до України. Таким чином, баланс прикордонного руху становить 2 мільйони. Важливо, що з початку 2023 року рух в обох напрямках більш-менш збалансований.

За двома винятками: великий рух «до Польщі» у датах першої річниці вторгнення Росії до України 24 лютого 2023 року (який ми охарактеризували як «тривога річниці») та збільшення поїздок «до України», які були пов’язані з Великодніми святами.

Ми все ще маємо постійне зростання нових реєстрацій у базі даних PESEL. За останніми даними, у березні 2023 року статус UKR (особливий статус лише для громадян України у зв’язку з військовим конфліктом у їхній країні) отримали понад 22,2 тисячі осіб. Це дає їм можливість отримувати пільги 500+ і полегшує пошук роботи. Загалом 1,5 мільйона осіб з України вже мають номер PESEL. До польських шкіл пішло майже 190 тисяч учнів (дані за лютий 2023 року), а на домашньому навчанні їх навіть удвічі більше.

Українці, які втекли від російської агресії, намагаються почати нове життя у Польщі. Багато з них – незважаючи на мовний бар’єр і труднощі з доглядом за дітьми – вже знайшли роботу. За даними Міністерства сім'ї та соціальної політики, з початку війни в Україні – щонайменше 997 тисяч біженців і біженок.

Більш неохочі польки, ніж поляки

Польські жінки більш неохоче сприймають біженок, ніж поляки. Багаторічну присутність українців позитивно оцінюють 59 відсотків респондентів жінок і 66 відсотків чоловіків.

Підтримка чоловіків незначно зросла за останні три місяці. «Так» — 61 відсоток з них, тобто на 5 пунктів більше, ніж у березні 2023 року. Проте, позитивне ставлення чоловіків все ж нижче, порівняно з листопадом 2022 року – тоді було аж 71 відсоток (!)

Відмінності у ставленні чітко прослідковуються в залежності від віку та статі. Найбільш сприятливими для українок і українців є чоловіки старше 60 років.

Для порівняння – «Так» відповіли 54 відсотки жінок того ж віку.

Незважаючи на те, що ставлення наймолодших жінок (віком 18-39 років) за останні три місяці покращилося, вони все ще відчувають більшу неприязнь до жінок-біженок, ніж чоловіки.

Жінки менш прихильні до української присутності

Чоловіки набагато менш суворі. Негативно ставляться до українців і українок у Польщі 23 відсотки чоловіків у віці 18-39 років і 19 відсотків віком 40-59 років. Для порівняння, серед жінок ці відсотки складають: 18-39 років – 32 відсотки, 40-59 років – 26 відсотків.

Чому польки менш прихильні до української присутності, ніж чоловіки? І найбільше негативні до біженців?

Особливо від молодих польок можна було очікувати, що будуть однією з груп, найбільш прихильних до українських жінок. Домінуючою групою серед тих, хто тікає від війни з України, є жінки (70 відсотків). Зазвичай молоді, репродуктивного віку, часто з дітьми, добре освічені.

Можливо, похитнуло ставлення серед молодих жінок, які мають ліві погляди, що вони толерантні, відкриті, позбавлені упереджень, наприклад, щодо ЛГБТ, то результат кампанії дезінформації, спрямованої на польських жінок. Це мало відбити у них бажання допомагати біженцям з України, пише Анна Мєжинська в OKO.press. Тоді свідомо використовувалися найбільші страхи молодих жінок.

Суттєвим може бути й страх перед конкуренцією на шлюбному ринку, про який ми писали тут.

Виборці ПіС менш прихильно ставляться до української присутності

Незважаючи на те, що політичні переконання відрізняють між польками і поляками у ставленні до біженців, найпопулярнішою відповіддю є позитивна. Її обирає більше, ніж половина виборців кожної партії, за винятком виборців Конфедерації.

Незмінно найбільше прихильні до тривалої присутності українців у Польщі виборці Громадянської Платформи – аж 77 відсотків.

Трохи менше виборців Третій Шлях (коаліція ПСП і Польща 2050) – 73 відсотки. Порівняно з березнем 2023 року підтримка біженців серед виборців ПіС знизилася з 61 відсотка до 56 відсотків.

Тривожні голоси виборців Конфедерації

Виборці Конфедерації сильно відрізняються. Їхня неприязнь до українців тривожно посилилася за останні три місяці. Це можна побачити, порівнявши настрої листопада 2022 року та березня 2023 року. Прихильних до їх присутності лише 44% виборців. Це різниця в 17 пунктів, порівняно з березнем 2023 року (аж 61% з них позитивно оцінили присутність біженців на той момент).

Негативну відповідь обирають аж 46%. А ще чотири місяці тому 40 відсотків респондентів сказали «ні» тривалому перебуванню біженців у Польщі.

Нагадаємо, менше ніж через місяць після початку війни в Україні депутат Конфедерації Гжегож Браун заявив, що «спеціальний закон про українців дає соціальні пільги прибулим за рахунок господарів». Восени 2022 року Конфедерація організувала антиукраїнські протести. Демонстранти, які тоді вийшли на вулицю, стверджували, що останнім часом відбувається стрімка «українізація Польщі» та «деполонізація» країни.

У ситуації з багатьма виборцями Конфедерації упередження підтверджуються. Опитування Ipsos для OKO.press від вересня 2021 року – під час кризи на польсько-білоруському кордоні – підтвердило, що 52 відсотки поляків підтримують стратегію уряду і виступають за видворення біженців, і лише 41 відсоток воліло би поводитися з ними гуманно. Але особливу неприязнь до «чужих» тоді виявляли виборці ПіС і Конфедерація.

Ставлення до біженців як гра у класики

Видно, що ставлення до українців пов’язано з класовим поділом у Польщі: негативне ставлення до біженців посилюється серед менш заможних людей. Негативно ставляться до їх присутності у Польщі 46% респондентів з початковою та середньою освітою. А добре 41 відсоток.

Розподіл за місцем проживання такий:

Дивіться інші огляди червневого опитування Ipsos для OKO.press і ТОК FM:

• Туск наздоганяє Качинського, але Третій Шлях пірнає під поріг
• Опитування: у ПіС немає шансів на сольний третій термін. Низька підтримки партії Качинського
• Хто врятує Польщу? Туск чи Качинський, а може, ніхто з них? Опитування Ipsos дає відповідь
• Вітер історії здуває перемогу Дуди-2020. Допомагає косар, який косить більше праворуч
• Виборці Менцена не хочуть Качинського. А хто до Туска? Друга партія в опитуванні Ipsos
• Лікарі, відповідальні за загрозу життю жінок. Так думає вся Польща. Ну майже вся [опитування]
• Опитування: ПіС переборщила з нападем на мігрантів? Окрім виборців правлячого табору, негативних емоцій небагато
• Виборці KO, Конфедерація та ПіС сповнені надій. Депресивні ліві та прихильники Третього Шляху
• Хто підтримує Марші рівності у Польщі? Виборці ПіС проти решти світу [ОПИТУВАННЯ]
• Опитування: криза довіри до ЗМІ? Більше половини молодих поляків без надійного джерела інформації
• Пакт про освіту переміг школу Чарнека. Не для контролю та ідеології. Це опитування дає надію

Читайте також унікальний аналіз Лешека Крашини в польських ЗМІ, який пояснює, як результати виборів насправді перетворюються на депутатські мандати в Польщі.

• Метод Д'Ондта, розвіюємо міфи. Дві правди і три популярні брехні про вибори в Польщі

*Опитування Ipsos для OKO.press і TOK FM методом CATI (по телефону) 19-22 червня 2023 року на загальнонаціональній репрезентативній вибірці дорослих польських жінок і чоловіків, N=1000

Польська версія статті була опублікована 4 липня 2023 року. На українську текст переклала Світлана Гусельнікова.